Общество → Віктор Лещинський: Коли держава почне прислуховуватись до громадських організацій?

За останні майже чотири роки нам прийшлося пережити багато, але українське суспільство неймовірними зусиллями та величезною ціною захищає свою державу, знаходить в собі сили на військове та економічне протистояння. Разом з подіями на сході держави громадянське суспільство в Україні перейшло на новий рівень розвитку. Якщо раніше до думки громадськості не лише не дослухалися, але й відверто ігнорували, то тепер її таки мусять принаймні чути. І саме це «чути», але не «прислухатися» не дозволяє нам рівнятися до Європи та Америки у ступені залучення громадськості до прийняття управлінських рівень.

Дана проблема стосується практично усіх сфер життєдіяльності країни. Не виключення – і будівельна галузь. Хочу наголосити, що представники громадських організацій будівельної галузі, мають чимало реальних пропозицій, оскільки більшість з них – практики з колосальним досвідом. Часто їхні практикозорієнтовані погляди можуть допомогти, надати конкретні пропозиції в тому чи іншому питанні. І дуже прикро, що думка людей, які проводять більшість свого часу на будівельних майданчиках, кожного дня працюють над проектами, дозвільною документацією, кошторисами, не враховується. Повірте, нам, будівельникам, громадським діячам, є що сказати!

Як вдалий приклад взаєморозуміння між будівельниками і владою – діяльність Чилійської будівельної палати. Повноваження, права та обов'язки цієї організації – колосальні. В Чилі це – самоврядна професійна організація, а уряд країни не приймає жодного рішення будівельної сфери без її безпосередньої участі. Вона – повноцінний партнер, що прирівнюється до рівня міністерства. У свою чергу, обов’язки професійної будівельної спільноти в Чилі теж чималі. Наприклад, державний підряд може отримати лише фірма-член Палати. А у випадку, коли підприємство не спроможне до кінця виконати свої договірні зобов’язання, моральну та матеріальну відповідальність несе Будівельна палата. Адже саме вона сертифікувала систему управління цієї фірми, перевіряла її надійність та спроможність виконати роботи, вивчала дані звітності.

На моє переконання, таку практику варто перейняти й Україні. А саме організація на зразок Академії будівництва України здатна вибудовувати цивілізовані стосунки та відносини між суб'єктами будівельного процесу, між будівельниками та суспільством, між будівельниками та владою.

Академія будівництва України – це всеукраїнське громадське об’єднання, яке своєю повсякденно кропіткою працею сприяє розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, створює умови для росту талановитих вчених, спеціалістів, перспективних наукових і виробничих колективів. Одним з важливих завдань нашої Академії – об’єднання та спрямування можливостей підприємств галузі на забезпечення високого науково-технічного рівня будівництва в сучасних умовах. Зокрема, йдеться про визначення пріоритетних напрямів розвитку будівельного комплексу, реалізацію в проектуванні й будівництві найбільш прогресивних рішень, що забезпечують високу надійність споруд, ефективність і технологічність будівництва з урахуванням екологічних вимог.

Окрім того, ми беремо участь у створенні нормативної бази, проведення незалежних експертиз проектів, підготовку вчених і фахівців для галузі. Адже в пріоритетному напрямку реального інвестування коштів в будівельній бізнес з'являється необхідність в кваліфікованих управлінцях будівельної галузі. Спеціаліст має бути компетентний в організаційних питаннях, а також вміти управляти проектами в галузі нерухомості – від ідеї до остаточної здачі об'єкта. Також у сферу повноважень такого менеджера входить налагодження ділової комунікації з учасниками та партнерами по бізнесу.

Академія будівництва України завжди впливала на розвиток національних будівельних ринків, а також допомагала розвиватися іншим галузям. Незважаючи на те, що громадська організація і сама є учасником будівельного ринку, вона весь час знаходиться у пошуку власних шляхів розвитку, а це завдання не з простих. Деякі використовують перевірені методи, а деякі знайшли орієнтири у європейських колег. Але поки будівельні компанії не можуть запропонувати щось кардинально нове, тому в даному напрямку потрібен діалог.

Необхідно враховувати, що будівельна сфера була і залишається пріоритетною економічною галуззю. Ми працюємо в державі і на державу, будуємо будинки для людей і важливі інженерно-соціальні об'єкти інфраструктури, які можна назвати національним продуктом. Ми – представники унікальної професійної спілки, виробляємо винятковий продукт, який неможливо імпортувати. Ми усвідомлюємо, що надалі нас чекає чимало професійних труднощів і найближчим часом потрібно дуже багато зробити. Не втрачаю надії, що всі, хто причетний до будівництва, переймуться відповідальністю перед українцями за успішне реформування в будівельній галузі.

Віктор Лещинський, віце-президент Академії будівництва України

м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23

Академія будівництва України

тел.:044-592-22-00